Петро Калнишевський належав до визначних українських діячів XVIII століття та зіграв важливу роль у Війську Запорозькому. Походження Калнишевського залишає питання для дослідження, оскільки документи різняться у відомостях щодо його походження – від селянського роду до шляхетської родини Костянтинівської сотні Лубенського полку.
Згідно з документами Нової Січі (1734—1775), Калнишевський виявився молодим обдарованим чоловіком, який швидко зріс у становищі на Січі, досягнувши високих посад у Війську Запорозькому. Його кар’єра була вражаючою – він відслужив у різних посадах, включаючи суддю Війська Запорозького Низового та кошового отамана.
Своєю діяльністю він спрямовував на посилення влади та територіальних прав Запоріжжя. Він також був активним у співпраці з Російською імперією під час російсько-турецької війни 1768—1774 років, що забезпечило йому визнання та подяку від цариці. У віці 80 років Калнишевському було надано військовий чин генерал-поручика та він став кавалером ордена Андрія Первозванного.
Він активно виступав за земельні права Запоріжжя та сприяв поширенню сільського господарства та торгівлі в степах. Також, він фінансував будівництво церков і шкіл та підтримував духовну культуру. Відомо, що Калнишевський мав близькі відносини з князем Потьомкіним-Таврійським, а його зусилля спрямовувалися на утримання територіальної незалежності Запоріжжя.
Утім, його кар’єра закінчилася трагічно. В 1775 році Катерина II оголосила про ліквідацію Запорозької Січі. Калнишевського заарештували і заслали до Соловецького монастиря. Він пережив важкі умови ув’язнення, але врешті-решт був помилуваний новим імператором Олександром Павловичем у 1801 році і вільно обрав місце проживання. Помер у 1803 році у віці 113 років. Його поховали на території Соловецького монастиря.
Пам’ять
Міський сквер імені Петра Івановича Калнишевського у Сумах було створено у 2000 році козаками Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке». Його доглядали та облаштовували, а 12 жовтня 2010 року там був встановлений пам’ятний знак на честь останнього Кошового отамана Запорозької Січі, Петра Івановича Калнишевського.
Також у 2004 році на території Соловецького монастиря було встановлено пам’ятник Петру Калнишевському.
Під час проведення Всеукраїнського козацького свята «Калнишева Рада» у 2006 році в Пустовійтовці було відкрито Музей Калнишевського, який став структурним підрозділом Державного історико-культурного заповідника «Посулля».
У 2012 році пам’ятник Петру Калнишевському було відкрито у Недригайлові на Сумщині.
Також у 2009 році відділ прикордонної служби Сумського прикордонного загону «Шалигіне» було перейменовано на честь Петра Калнишевського, відповідно до наказу президента України В. Ющенка.
У 2012 році Національний банк України випустив срібну пам’ятну монету номіналом 10 гривень у серії «Герої козацької доби».
Пам’ятний знак Петру Івановичу Калнишевському був відкритий поблизу міста Березівка Одеської області у 2016 році. У 1770 році під його керівництвом козаки розташувалися табором біля річки Тилігул. Там також відновили криницю, де, за легендою, пили воду козаки.
У 2018 році у місті Кривому Розі був встановлений пам’ятник Петру Калнишевському.
У 2021 році Православна Церква України освятила храм святого Петра (Калнишевського) у Нікополі на Дніпропетровщині в пам’ять про захисників, які загинули на сході України.
Вулиці, названі на честь Петра Калнишевського, присутні у Києві, Житомирі, Херсоні та інших населених пунктах України. Також у Дніпрі є проспект Петра Калнишевського.
Цікаві факти
Згідно з дослідженнями історика та письменника Данила Кулиняка, колишній Президент України Віктор Ющенко є родичем легендарного кошового отамана. Двоюрідний брат Петра Калнишевського, Ничипір Ющенко, був козацьким старшиною з Хоружівки, а сучасні Ющенки цього села є його нащадками. Ікону Охтирської Богородиці, написану Яремою Дзиґо, подарували Петру Калнишевському. Постать Петра Калнишевського стала ключовим образом у історичному романі «Журавлиний крик» відомого українського письменника Романа Іваничука.
теги: Хто такий Петро Калнишевський
