У літературних творах Эрнста Теодора Вильгельма Гофман філістери — це люди, які дотримуються загальноприйнятих норм, мислять загальноприйнятими категоріями і пов’язані загальноприйнятими правилами. Термін «філістер» походить від німецького слова «Philister», яке на початку 19 століття широко використовувалося для опису буржуазії, і це слово часто перекладається як «міщанин».
Гофман використовував термін «філістер» для опису людей, які були зосереджені на соціальних умовностях і конформізмі до такої міри, що їм бракувало креативності та незалежного мислення. На його думку, філістери — це ті, хто понад усе цінує матеріальні блага та соціальний статус, і хто не здатен зрозуміти чи оцінити щось, що виходить за межі їхнього вузького світогляду
Одним із найяскравіших прикладів філістера у творах Гофмана є Коппеліус, персонаж «Пісочної людини», однієї з найвідоміших новел Гофмана. Коппеліус зображений як зловісна і злісна постать, яка уособлює все, що протистоїть творчості, уяві та вільній думці. Він є символом ментальності філістера, який прагне придушити індивідуальність і нав’язати конформізм за будь-яку ціну.
Іншим прикладом філістера у творах Гофмана є образ Йоганнеса Крейслера, який з’являється у кількох його оповіданнях. Крейслер — геніальний і нестандартний музикант, який постійно перебуває в суперечці з консервативним і загальноприйнятим музичним істеблішментом. На думку Гофмана, Крейслер уособлює творчий дух, який завжди перебуває в конфлікті з силами умовностей і конформізму.
Використання Гофманом терміну «Філістер» відображає його власне неприйняття обмеженості та матеріалізму буржуазного суспільства Німеччини початку 19 століття. Він вважав, що справжня творчість та індивідуальність можуть бути виражені лише поза межами умовностей та соціального конформізму.
Сьогодні термін «філістер» все ще використовується в німецькомовних країнах для опису тих, хто має вузькі погляди, є конвенціоналістом і матеріалістом. В академічних колах він став популярним терміном для опису тих, хто надає перевагу статусу та матеріальному успіху над інтелектуальними чи мистецькими пошуками.
Насамкінець, термін «філістер», який використовував Гофман, описує тих, хто зв’язаний умовностями, кому бракує креативності та незалежного мислення. Гофман вважав, що справжня індивідуальність і творчість можуть бути виражені лише поза обмеженнями умовностей і соціального конформізму. Персонаж Коппеліуса в «Пісочній людині» та Йоганнес Крейслер у кількох оповіданнях Гофмана є прикладами ментальності філістерів у його творах. Термін «філістер» і сьогодні використовується для опису тих, хто надає перевагу статусу та матеріальному успіху над інтелектуальними чи мистецькими пошуками.
Е.Т.А. Гофман (1776-1822) — німецький письменник, композитор і художник. Він найбільш відомий своїми готичними та романтичними творами, які часто досліджують темні аспекти людської природи та надприродне. Творчість Гофмана мала великий вплив на розвиток німецького романтизму, і він вважається однією з найважливіших літературних постатей того періоду.
Творчість Гофмана мала значний вплив на розвиток жанрів жахів і надприродного, а його оповідання продовжують широко читатися і адаптуватися для кіно та інших засобів масової інформації і сьогодні. Окрім літературної діяльності, Гофман був також талановитим композитором і художником, і його роботи в цих галузях також високо цінуються.
